Тематичний напрям 5.

Тематичний  напрям 5.

Актуальні проблеми кадрової політики та організації публічної служби у владних інститутах

ПРОБЛЕМИ БЮРОКРАТИЗМУ В СВІТЛІ РАЦІОНАЛЬНОСТІ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Кусік Інна Анатоліївна,

студентка 6 курсу спеціальності «Адміністративний менеджмент»

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут»

У процесі сучасних суспільних трансформацій, які відбуваються в українському суспільстві, особливої уваги набувають проблеми формування висококваліфікованої і професійної державної бюрократії, без успішного функціонування якої не може існувати сучасна демократична держава.

Бюрократія як соціальна група, яка здійснює державні функції та задачі, досить часто розглядається з негативної сторони та асоціюється з бюрократизмом – канцелярщинoю, зневагoю до сутностi справи, дoтриманням формальнoстей. Тому задля розуміння проблеми бюрократії важливо диференціювати ці два поняття: бюрократію як організаційно-функціональну структуру, що забезпечує функціонування бюрократичної системи управління, і бюрократизм - як стиль роботи державних службовців.

«Слово «бюрократія» в буквальному перекладі означає панування канцелярії (від фр. bureau - бюро, канцелярія), владу апарату управління. До наукового обігу термін "бюрократія" був уведений у 1765 р. французьким філософом Венсаном де Гурне» [1, с. 39].

Вона розуміється як раціонально організована система управління, в якій працюють компетентні працівники на належному професійному рівні, тоді як бюрократизм розглядається в контексті нездатності бюрократичної організації до ефективного функціонування. Він є ірраціональною формою, тобто антиподом раціональної державно-управлінської діяльності бюрократії. Поняття бюрократизму поєднує в собі різноманіття ірраціональних способів діяльності бюрократії, найбільш вираженими серед яких є бюрократичний формалізм, підміна суспільного інтересу інтересом конкретного чиновника, адміністративне свавілля, бюрократична тяганина і врешті-решт нездатність вирішувати нагальні суспільні проблеми.

Ефективність діяльності будь-якого державного органу чи організації безпосередньо залежить від правильності підбору, раціонального використання кадрів, їх професійної підготовки та кваліфікації.

Явище бюрократизму спричиняється безліччю факторів,  найважливішими серед яких є саме проблеми кадрового забезпечення: неефективний підбір, підготовка та перепідготовка державних службовців, зокрема управлінської ланки, відсутність дієвої системи стимулювання професійної діяльності тощо.

Чи не найбільшою проблемою, з якою зіштовхується кадрова служба, є набір персоналу. Перед нею стоїть вибір, яким чином організувати цей процес: дотримуватися формальних процедур чи використовувати сучасні технології, які дають можливість виявити менеджерські здібності. В нашій країні бюрократизм диктує свої умови, призводячи до того, що конкурсний відбір за особовими справами чи навіть більш складні методики здебільшого позбавлені аналізу посади, на яку претендує кандидат. Необхідно також підкреслити, що бюрократизм в системі кадрового забезпечення спричиняє поширення явищ протекціонізму та «кумівства» шляхом утримання монопольного права на вибір співробітників в руках керівників. В результаті на посади набираються особи, що не мають необхідної підготовки або не володіють достатнім професійним досвідом та відповідною кваліфікацією.

З цього випливає, що в сучасній Україні необхідно створити систему ефективного кадрового забезпечення. Важливо створити об’єктивно діючу систему підбору й оцінювання кадрів, яка повинна бути спрямована на залучення й просування гідних кандидатів та на видалення найменш професійних службовців.

Важливо впроваджувати нові тести щодо відбору персоналу, які дали б змогу виявити не тільки професійні, але й особистісні та ділові якості кандидатів. Необхідним є створення системи матерiальних, oрганiзаційних і моральних стимулів для залучення й утримання перспективних кадрiв, забезпечення гласнoстi прийнятих кадрoвих рiшень прo прoсування пo службі та звiльнення.

Необхідна розробка нових загальних критеріїв і кваліфікаційних вимог до державних службовців залежно від виконуваних ними функцій для того, щоб проводити продуманий маркетинг управлінського персоналу, кадровий менеджмент, формувати замовлення до навчальних закладів на підготовку й перепідготовку державних службовців, вводити цільовий розподіл кращих випускників.

Список використаних джерел:

1.  Рачинський А. Вітчизняна бюрократія та її роль у процесах модернізації державного управління / А. Рачинський, І. Пантелейчук // Вісник Національної академії державного управління. – 2010. – № 3. – С. 38-46.